雨を聴いてる『詞の翻訳の試し』
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!
雨を聴いてる。。。忍び込んだよ
ポクポク水楽しそう掛ける
瞬間、瞬間、瞬間、瞬間だけだよ
ほら!後ろに年『とし』が集める
А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.
世紀はついに。。。誰も知らぬ
魂の星雲或いは銀河へ
雨の衣装に参り注ぐ
命になる、死覚えたまえ
Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.
森をキッスして。提琴家『ていきんか』に敬具
私の存在を良く奏でる
雪のか、木か、愛すれば全部
奥の『私』に変えて行ける。
『リナ•コステンコ』
#詩 #ウクライナ #リナ•コステンコ #LINEBLOG #LINEブログ